Final Fantasy VII Rebirth
| Final Fantasy VII Rebirth | |
|---|---|
| Розробник | Square Enix Creative Business Unit I |
| Видавець | Square Enix |
| Дистриб'ютор | PlayStation Store і Steam |
| Жанр(и) | Рольовий бойовик |
| Платформа | |
| Ліцензія | пропрієтарна ліцензія[d] |
| Дата випуску |
|
| Режим гри | однокористувацька гра |
| Мова | японська |
| Творці | |
| Продюсер | Йошинорі Кітасе |
| Режисер(и) |
|
| Сценарист(и) | Казусіге Нодзіма |
| Художник(и) | Сінтаро Такаї |
| Композитор(и) |
|
| Технічні деталі | |
| Рушій | Unreal Engine 4 |
| Носій | Ultra HD Blu-rayd і цифрова дистрибуція |
| Final Fantasy | |
| Попередня гра | Final Fantasy VII Remake |
| Наступна гра | Final Fantasy VII Revelationd |
| Офіційний сайт(англ.) Офіційний сайт(яп.) | |
Final Fantasy VII Rebirth — відеогра в жанрі рольового бойовика, розроблена та видана компанією Square Enix у 2024 році. Гра продовжує Final Fantasy VII Remake (2020) і є другою в запланованій трилогії ігор-ремейків гри Final Fantasy VII для PlayStation 1997 року.
Як і в попередній частині, ігровий процес Rebirth поєднує екшен у реальному часі зі стратегічними та рольовими елементами. Події гри розгортаються одразу після подій першої частини. Гравці керують найманцем Клаудом Страйфом і партією персонажів, що складається переважно з екотерористичної групи Avalanche, які вирушають у подорож Планетою, щоб перешкодити мегакорпорації Shinra експлуатувати її життєву сутність — Життєвий Потік, як джерело енергії, та перемогти колишнього елітного солдата Сефірота, який прагне об'єднатися з Планетою, щоб досягти більшої могутності.
Rebirth була запущена у виробництво в листопаді 2019 року, до виходу Remake, і була анонсована в червні 2022 року. Усі провідні розробники попередньої гри повернулися на ті самі посади, але з Тецуєю Номурою як креативним директором замість режисера та Наокі Хамагучі як режисером замість співрежисера.
Rebirth вийшла для PlayStation 5 29 лютого 2024 року, а версія для Windows з різними покращеннями — 23 січня 2025 року. Після релізу гра отримала схвальні відгуки критиків, була номінована та отримала кілька нагород за підсумками року.
Final Fantasy VII Rebirth — друга частина запланованої трилогії ігор, що є ремейком гри Final Fantasy VII для PlayStation 1997 року. Вона починається після подій Final Fantasy VII Remake (2020), після втечі команди з мегаполіса Мідґар[1].
Гравці керують переважно Клаудом Страйфом, колишнім солдатом Шинри, який приєднується до екотерористичної групи Avalanche, щоб боротися з Шинрою, яка висмоктує життєву енергію Планети, і втягується в конфлікт з легендарним солдатом Сефіротом, який повернувся після того, як вважався мертвим. Як і Remake, Rebirth переосмислює елементи оригінальної гри, розширюючи розвиток персонажів і загальну структуру оповіді[2].
У грі є дослідження і битви в реальному часі, а також більш відкритий світ, ніж у лінійному проходженні Remake. Маркери цілей з'являються на екрані, виділяючи основні сюжетні та побічні завдання, які потрібно виконати, а також відповідну відстань до них у потойбічному світі. На додаток до піших прогулянок, команда може їздити на чокобо для швидшого пересування. Rebirth розвиває гібрид екшн-орієнтованого ближнього бою та системи бою в активному часі (ATB), представленої у Remake, в якій гравець бере під контроль набір персонажів, між якими можна вільно перемикатися під час гри. Під час бою персонажі використовують як фізичні атаки, так і магію, а також можуть поглинати предмети для наступу, захисту та реанімації з меню, в той час як ігровий процес навколо них призупиняється. Механіка «Синергія», вперше представлена в завантажуваному контенті (DLC) «Episode INTERmission» для Final Fantasy VII Remake Intergrade (2021), повертається, дозволяючи учасникам команди синхронізувати свої атаки[2].
У фіналі попередньої гри Клауд змінює плин історії і міняється місцями зі своїм загиблим другом Заком Фейром. У результаті Зак доставляє непритомного Клауда до міста Мідґар. У цій гілці історії життєва енергія Планети мако майже вичерпана. Корпорація Shinra захопила Баррета й Тіфу, тоді як Ред XIII пожертвував собою, щоб звільнити коматозну Аеріс. Зак бере Клауда та Аеріс до будинку матері Аеріс, Ельміри, щоб сховатися, а також знайти Баррета, який теж перенісся до цієї версії світу завдяки втручанню Шепітів. Але війська Shinra вбивають Баррета, а дівчинка Марлен дає зловісне пророцтво про те, що Сефірот уб'є Аеріс. Зак обмірковує кого йому врятувати: Клауда чи Аеріс.
В оригінальній гілці історії, Клауд та його друзі відпочивають у Калмі. Він розповідає про свій зв'язок із Сефіротом. П'ятьма роками раніше Клауда та Сефірота відправили до рідного міста Клауда та Тіфи, Нібельгейму, щоб дослідити його мако-реактор. Там Сефірот дізнався, що насправді він створений з клітин інопланетної істоти Дженови. Сефірот збожеволів через це відкриття та підпалив Нібельгейм. У пожежі загинули матір Клауда та батько Тіфи. Клауд переслідував Сефірота до реактора, де зберігалося тіло Дженови, але не пам'ятає, що сталося потім. Пізніше Тіфа зізнається Аеріс, що була в Нібельгеймі, але не пригадує, щоб Клауд був там.
Наступного дня сили Shinra атакують Калм у пошуках групи, змушуючи їх тікати. Герої вирішують за слідом "чорних мантій", колишніх піддослідних Shinra. Клауд вважає, що вони прямують до Сефірота. Група проходить їхнім шляхом через різні місця, включаючи окуповане Shinra портове місто Юнон, курортне місто Коста-дель-Соль, рідне місто Баррета Корел, парк розваг «Золоте блюдце», рідне місто Зака Гонгага, рідне місто Реда XIII Космо-Каньйон, де вони дізнаються, що його звати Нанакі, та відбудований Нібельгейм. Вони також зустрічають та вербують нових членів до своєї групи: ніндзя з Вутая Юффі Кісараґі, кота-робота Кейт Сіт, керованого Рівом Твесті, пілота-фрілансера Сіда Гайвінда та колишнього суперсолдата підрозділу Turk Вінсента Валентайна.
Тим часом Планета випускає своїх охоронців, велетенських чудовиськ Зброю, для самозахисту. Серед Шепітів відбувся розкол, частина допомагає здійсненню планів Сефірота, а інша намагається захистити Планету. Руфуса призначають новим президентом Shinra, і він продовжує пошуки Обіцяної Землі, багатої мако, сподіваючись перевершити свого батька й не допустити війни з Вутаєм. Група виявляє, що Сефірот прагне скористатися Чорною Матерією для виклику закляття Метеор, який поранить Планету і змусить її зосередити свою життєву силу в одному місці, де її можна буде поглинути. Герої перешкоджають Сефіроту отримати Чорну Матерію, але той задурманює розум Клауда, змушуючи його віддати матерію. Далі він розповідає Клауду та Аеріс, що після знищення Вершителя Долі, який керував Шепотами, виникла незліченна кількість альтернативних світів. Це дозволяє Сефіроту з'єднати їх у один світ, який втілює все, чого бажає Сефірот. Клауду вдається пересилити вплив Сефірота.
Шепоти переносять Клауда до паралельного світу, в якому місцева Аеріс має достатньо Білої Матерії, щоб нейтралізувати Чорну. Повернувшись до свого світу, Клауд з друзями йде слідами Аеріс до стародавнього міста раси цетра. Шепоти перешкоджають їм увійти до храму, і Клауд єдиний іде далі. Він знаходить Аеріс, яка намагається виконати ритуал, аби зірвати плани Сефірота. Сефірот стрибує згори, намагаючись убити Аеріс, як у оригінальній історії. Хоча Клауд блокує його удар, тієї миті історія знову змінюється і Клауд бачить лише закривавлений меч Сефірота й пронизану Аеріс. Її Біла Матерія падає у воду. Коли Сефірот зливається з Дженовою, Клауд, Зак і їхні друзі стикаються з ним у трьох битвах у трьох світах. Аеріс із реальності Зака прибуває на допомогу Клауду і вони змушують Сефірота відступити. Згодом Руфус отримує від Сефірота попередження, що все йде за планом.
Група в розпачі через смерть Аеріс, хоча Клауд все ще відчуває її присутність. Коли герої готуються переслідувати Сефірота далі на північ, Клауд виявляє, що в порожній кульці (даній раніше Аеріс) з'явилася Чорна Матерія. Він вкладає її до свого меча і обіцяє Аеріс знайти спосіб зупинити Метеор.
На агрегаторі оглядів Metacritic, Final Fantasy VII Rebirth отримала «загальне визнання» критиків. Середня оцінка складає 92/100[3]. OpenCritic повідомляє, що 97% критиків рекомендували гру[4].
Згідно зі Screen Rant, Rebirth ніколи не вагається у своєму прагненні досліджувати нове, водночас шануючи старе. На кожне велике нововведення в бою чи нове відкриття про персонажа припадає повернення до класичної інтерпретації або знайомий ворог. Бої цікавіші, ніж у Remake, а ще є багато мініігор та фокус на персонажах. Разом із тим відкритий світ завеликий, а участь Сіда та Вінсента як неграбельних персонажів засмучує[5].
Washington Post описує, що гра поєднує хореографію фільму «Діти пришестя», який надихнув цю трилогію, а синергетичні атаки надають стратегічної глибини. Final Fantasy VII Rebirth нагадує Chrono Trigger тим, як вона є підсумком цілої епохи відеоігрової індустрії[6].
- ↑ Final Fantasy 7 Remake director suggests future instalments could focus on ‘smaller sections’. VGC (амер.). 28 квітня 2020. Процитовано 20 грудня 2024.
- 1 2 Final Fantasy 7 Rebirth Launches In Early 2024 On Two Discs; New Trailer Debuts. GameSpot (амер.). Процитовано 20 грудня 2024.
- ↑ Final Fantasy VII Rebirth critic reviews - Metacritic. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 21 червня 2026.
- ↑ Final Fantasy VII Rebirth Reviews. OpenCritic (англ.). 22 лютого 2024. Процитовано 21 червня 2026.
- ↑ Gravelle, Cody (22 лютого 2024). Final Fantasy VII Rebirth Review: "A Beautiful Showcase Of A Timeless Story". ScreenRant (англ.). Процитовано 21 червня 2026.
- ↑ Review | ‘Final Fantasy VII Rebirth’ is so good, it nearly wrecked my life. Washington Post (англ.). 22 лютого 2024. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 21 червня 2026.
